Історія кафедри екологічної хімії

Історія кафедри екологічної хімії

Кафедра хімії була створена в 1930 році на базі хімічної лабораторії. У свою чергу хімічна лабораторія була організована в 1927–1929 роках. Її засновниками були викладачі хімії Кривопусков Г.Е. і Снигарьова С.І. Починалося все із чотирьох маленьких кімнат у напівпідвальному поверсі Старого корпуса.

Хімічна лабораторія мала повний комплект приладів для якісного й кількісного аналізу металів, води, палива, мастильних матеріалів. Крім навчального процесу вона виконувала велику кількість робіт із запитів місцевих заводів, міcьких установ, держарбітражу. Серед наукових праць слід зазначити уточнення методу визначення твердості води (Земницька О.Д., Шехматова Г.А., Журав ська В.С.), випробування мастильних матеріалів, використованих при спуску судів (Земницька О.Д., Цеханович В.В.), вивчення дисоціації водяної пари в па-рових котлах (Цеханович В.В.) Керувала лабораторією Земницька Олена Дем'янівна.

Першим завідувачем кафедри був Нестеров Євген Володимирович (1893 –1938). 18 січня 1938 року він був засуджений і розстріляний як учасник націоналістичного центра «Союз звільнення України». Євген Володимирович був реабілітований тільки в 1962 році.

З 1938 року кафедру очолила Земницька О.Д. Олена Дем'янівна народилася в 1889 році в селі Нова Одеса Херсонської губернії. В 1915 році вона закінчила в Одесі Новоросійський університет, фізико-математичний факультет. З 1920 року Земницька викладала в трудових школах Миколаїва, а з 1923 року – на робфаку при Миколаївському технікумі ім. Тімірязєва, що пізніше був перетворений у Миколаївський кораблебудівний інститут. З 1931 року Олена Дем'янівна – асистент кафедри хімії, з 1937 року – старший викладач і завідуюча кафедрою. Під час окупації міста змушена була залишитися в місті зі старенькою матір’ю й працювала на базі наочних приладдя й у технічній лабораторії. Основним своїм завданням вважала збереження матеріальної бази лабораторії та інституту. Земницька працювала на кафедрі до 1947 року.

До 1940 року кафедра вже мала власну аудиторію на 100 осіб, зал для прак-тичних занять на 36 осіб, апаратурну, кабінет для наукових занять, сірководневе відділення.

В 1942 році, під час евакуації в м. Пржевальськ, кафедру очолив Колосов О.К., відряджений у МКІ з блокадного Ленінграда. Олександр Костянтинович народився 9 березня 1886 року в м. Курську. В 1915 році Колосов закінчив Петербурзький політехнічний інститут, металургійне відділення, підвідділ електрохімії. До початку сорокових років він став видатним радянським ученим і проводив науково-дослідну роботу в області технічної хімії та електрохімії. У Головній палаті мір і вагів СРСР О.К. Колосов організує фізико-хімічну лабораторію по вивченню й виготовленню еталонів міжнародного Вольта, Ампера та Ома. За досягнення в області електрохімії в 1938 році йому присвоєний ступінь кандидата наук і звання професора. З 1931 року й до евакуації з Ленінграда під час блокади працював завідувачем кафедри хімії Ленінградського кораблебудівного інституту. Незважаючи на важкий воєнний час, у Пржевальську Олександр Костянтинович організував лабораторію для студентів, керував роботою кафедри по наданню допомоги сільському господарству й місцевій промисловості. Колосов займався освітньою й пропагандистською роботою. Разом з Федосєєвим П.М. він неодноразово публікувався в газеті «Радянська Киргизія», одночасно працював у Киргизькому державному педагогічному інституті, шефствував над середньою шко-лою м. Пржевальська. В 1944 році, після звільнення Ленінграда, Колосов повернувся в ЛКІ, а кафедру очолив Петро Миколайович Федосєєв. Федосєєв народився в 1908 році в Москві, закінчив хімічний факультет Московського університету в 1933 році. З 1934 по 1940 рік він працював старшим викладачем Білоруського державного університету в м. Мінську, в 1940 році захистив кандидатську дисертацію по темі «Хінальдиновий синтез». Під час війни Петро Миколайович був евакуйований у Киргизію.

З 1942 року він доцент МКІ. П.М. Федосєєв брав активну участь у роботах кафедри хімії під керівництвом професора Колосова О.К. Дослідження стосувалися джергаланських вуглів і організації виробництва каустичної соди з місцевої сировини. У ці роки вчений займається розробкою нового довгоперіодного варіанта Періодичної системи Д.І. Менделєєва із вказівкою довідкових відомостей фізико-хімічного характеру (будова атомів, розташування валентних електронів, атомні об’єми й деякі інші важливі константи). З 1944 року Петро Миколайович працює над докторською дисертацією. В 1955 році він відряджується в МДУ у дворічну докторантуру й в 1957 році захищає дисертаційну роботу з теми «Нові методи кількісного визначення вуглецю, водню, азоту, сірки, хлору, брому й иода в органічних речовинах» (науковий консультант чл-корр. АН СРСР, проф. МДУ О.П. Терентьєв). В 1959 він стає професором. Під його керівництвом у МКІ виконано й захищено п’ять кандидатських дисертацій. (Лагошна Р.М., Че-рнишова Т.Е., Ігнатенко Л.С., Івашова Н.П., Павленко М.М.).

 

 

 

П. Н. Федосєєв зі співробітниками (зліва направо: Дрик А.І. Лагошна Р.М., Григоренко М.Є., ...….., Федосєєв П.М., Чернишова Т.Е., ...…)

 

 

 

 

Разом зі співробітниками кафедри в ці роки ним були розроблені прискорений метод визначення вуглецю й водню в бурих і кам’яних вугіллях, антрацитах, горючих сланцях і торфі, які згодом увійдуть у ДЕРЖСТАНДАРТ СРСР 6389.52. В 1961 році Петро Миколайович перейшов на роботу в Одеський сільськогосподарський інститут.

Лагошная Раїса Матвіївна (1908 ?) працювала в МКІ з 1945 року спочатку старшим лаборантом, потім  асистентом кафедри хімії. В 1953 році в Інституті органічної хімії АН СРСР захистила дисертацію «Дослідження кількісного визначення азоту, галогенів і сірки в органічних речовинах у присутності ка-талізатора оксиду хрому». З 1952 року – старший викладач, з 1955 року – доцент кафедри хімії. З 1955 по 1957 рік, під час академічної відпустки Федосєєва П.М. була в.о. завідувача кафедрою. За самовіддану працю й виробничі досяг-нення в 1960 році нагороджена орденом «Знак Пошани». Під час роботи на кафедрі опублікувала 13 наукових статей, що стосуються визначення основних компонентів органічних речовин у різних об'єктах.

Ігнатенко Людмила Сергіївна (1924–2002) в 1950 році закінчила з відміною Миколаївський державний педагогічний інститут за фахом викладач хімії й природознавства. В 1954 –1957 вчилася в аспірантурі АН Туркменської РСР, потім там же працювала науковим співробітником. Дисертацію робила під керівництвом Федосєєва П.М. і захистила її в Москві, в Інституті органічної хімії ім. Зелінського АН СРСР в 1954 році. У МКІ працювала з січня 1962 року, спочатку на посаді старшого викладача, потім доцента. В 1980 році їй вручили медаль «Ветеран праці» за довголітню й плідну роботу. В 1981 році звільнилася за власним бажанням у зв’язку з переїздом у Москву.

 

 

Чернишова Таїсія Євгенівна (1929 – …) працювала на кафедрі з 1954 по 1962 рік. Її кандидатська дисертація, виконана під керівництвом Федосєєва П. М. і Терентьєва А.П., також стосувалася питань визначення органогенів у різних об'єктах. В 1962 році вона переїхала жити в м. Київ. У середині п'ятидесятих років на кафедру прийшли молоді співробітники, які все своє подальше життя зв’язали з кафедрою, з інститутом.

 

Григоренко Марина Євгенівна (1934) в 1954 році закінчила Чернівецький державний університет, хімічний факультет. Після інституту працювала лаборантом на кафедрі аналітичної хімії в Харківському політехнічному інституті.

З 1 березня 1956 року працювала на кафедрі хімії МКІ, спочатку у посаді асистента, потім – старшого викладача до 1986 року. Має більше 20 наукових праць, серед яких – авторські свідоцтва, статті в центральних наукових виданнях, 8 методичних розробок.

 

Соколовська Зоя Миколаївна (1930) закінчила Костромський державний педагогічний інститут. По закінченні інституту працювала вчителем хімії та біології. На кафедрі з 1958 року. Два роки працювала старшим науковим співробітником, лаборантом, старшим лаборантом, зав. лабораторією. З 1962 по 1985 рік – викладач кафедри хімії. Має наукові праці – друкувалася в журналах «Хімія в школі», «Известия ВУЗов», «Хімія палив і мастил», у наукових збірниках МКІ. Має близько 20 методичних розробок.

 

 

 

 

Акімова Катерина Олексіївна (1931) закінчила Горьківський політехнічний інститут в 1956 році за фахом хімік-технолог електрохімічних виробництв. Після закінчення інституту вона працювала на Чорноморському суднобудівному заводі та у ЦНДІТС. В 1961– 1963 роках Катерина Миколаївна вчилася в аспірантурі у П.М. Федосєєва, Працювала на кафедрі з 1963 по 1985 рік асистентом, потім – старшим викладачем. Катерина Миколаївна протягом роботи в інституті була відповідальним виконавцем багатьох наукових тем, зокрема, вона працювала над проблемами використання важких палив і присадок до них. Мала більше 30 наукових праць і методичних розробок.

З 1961 року завідувачем кафедри стає Петро Іванович Друцца (1914 – 1987). В 1939 році він закінчив Одеський державний університет, хімічний факультет, за фахом хімік-аналітик. До війни працював на заводі синтетичного каучуку в м. Єфремів Тульської області.

З першого дня війни  на фронті. Служив у полках Західного й Білоруського фронтів як начальник хімічної служби. Мав бойові нагороди (два ордени Червоної Зірки й медалі «За взяття Кенігсберга» і «За перемогу над Німеччиной»). Після війни працював на суднобудівному заводі ім. Носенко в ЦЗЛ, начальником ЦЗЛ, заступником директора заводу з МППО. В 1961 році був обраний за конкурсом виконуючим обов’язки завідувача кафедрою хімії МКІ.

                                           

                                          Засідання кафедри проводить П.І. Друцца. Сліва направо:  Панкратова Л.М., …, .…,  Друцца П.І., Соколовська З.М., Ігнатенко Л.С.

Під час керівництва кафедрою (1961–1968) Петро Іванович проявив себе висококваліфікованим фахівцем, ініціативним і енергійним співробітником, що вміло поєднував педагогічну й наукову діяльність. Так, на ЧСЗ була розроблена й впроваджена технологія застосування протекторного цинкового ґрунту й про-ведені експлуатаційні дослідження на підводних частинах корпусів. Економічний ефект склав більше 130000 руб/рік. Під його керівництвом було розроблено й впроваджено експрес-метод визначення ацетилену в повітрі та відсіках кораблів, що збільшило вибухобезпечність газозварювальних робіт, полярографічні методи одночасного визначення багатьох металів в одному зразку на срібному амальгованому електроді; методика визначення стрептоміцину в крові у хворих на туберкульоз легенів, визначення концентрацій деяких аерозолів, які були використані в клінічній практиці. Він мав більше сорока друкованих праць і методичних розробок. Петро Іванович вийшов на пенсію в 1985 році. У період інтенсивної хімізації народного господарства кафедру поповнили нові талановиті співробітники Шевченко Н.Д., Біла М.І., Навоєнко О.М., Настичук М.О., Мащенко В.В.

Шевченко Ніна Дмитрівна (1931) в 1955 році закінчила Ленінградський хіміко-технологічний інститут. У МКІ працювала з 1963 року, спочатку  старшим лаборантом, потім асистентом. З перших років роботи була відповідальним виконавцем багатьох наукових тем. Активно працювала з Лагошною Р.М., Друцца П.І., Соловйовой Ж.Ф. Двадцять років вона досліджувала способи одержання й властивості магнітних рідин. Має багато наукових праць, серед яких 15 авторських свідоцтв, 5 патентів. Ніна Дмитрівна вела активну педагогічну діяльність, була автором декількох методичних розробок. З 1991 року вона на пенсії.

 

Біла Марія Іванівна (1924 – 1998) в 1950 році з відміною закінчила Миколаївський державний педагогічний інститут за фахом викладач хімії та біології. Після закінчення інституту працювала в школах міста вчителем хімії. Її ученицями в школі № 35 були майбутня завідуюча кафедрою хімії Соловйова Жанна Федорівна й доцент кафедри Мащенко Валентина Василівна. У МКІ працювала з листопада 1963 року, спочатку асистентом, а з 1973 року – старшим викладачем. Біла Марія Іванівна брала активну участь у навчальній, методичній і науковій роботі кафедри. Так, в 1966–1967 роках вона працювала над проблемою очищення металевих поверхонь від іржі за допомогою паст, досліджувала характеристики палив і вивчала можливості роботи двигунів на важких паливах. В 1970 році одержала медаль «За доблесну працю в ознаменування 100-річчя від дня народження В.І. Леніна». Марія Іванівна активно займалася суспільною й виховною роботою зі студентами, в 1973–1976 роках була замісником декана корфака. Вийшла на пенсію в 1979 році.

 

Настичук Марія Олександрівна (1926-1984) закінчила Ленінградський технологічний інститут в 1950 році. Була направлена на роботу в ЦНДІТС начальником сектора. Закінчила аспірантуру при ЛТІ. У МКІ працювала з 1963 року, спочатку на посаді асистента, потім – старшого викладача. У 1982 році вийшла з друку її методичні вказівки «Корозия в судостроении», які й зараз популярні серед студентів НУК. Вийшла на пенсію в 1981 році.

 

Мащенко Валентина Василівна (1937) закінчила Одеський державний університет у 1963 році. На кафедрі працює з 1967 року. В 1972 році поступила в аспірантуру МКІ. В 1984 році захистила дисертацію «Заміщені 2,2- триоксіазо-бензену як аналітичні реагенти. Фотометричне визначення алюмінію» (Науковий керівник д.х.н., проф. Дєдков Ю.М.). Після захисту дисертації працювала в різних наукових напрямках по тематиці кафедри. Має більше тридцяти наукових праць і кілька методичних розробок.

 

 

Протягом багатьох років (1962 - 1978) завідувачем лабораторії була Панкратова Людмила Миколаївна (1924 – 1987). Завдяки її діяльності кафедра постійно забезпечувалася необхідним устаткуванням і реактивами, багато науково -дослідницьких робіт проводилися при особистій участі Людмили Миколаївни й інших лаборантів – Чернікової Марини Романівни, Овдієнко Людмили Іванівни, Кочуриної Ірини Петрівни, Демчук Валентини Павлівни, Гончаренко Людмили Олександрівни, Дрик Олександри Іванівни.

                                                                         

Більше 25 років на кафедрі працювала чудова людина навчальний майстер Суворов Сергій Петрович. Його вмілими руками зроблені всі установки для лабораторних робіт, наочні приладдя для лекційного курсу, стенди, таблиці. Він допомагав співробітникам у створенні приладів для проведення наукових досліджень, для дисертаційних робіт, брав активну участь у всіх науково-дослідних розробках кафедри й багато в чому результати цих робіт отримані завдяки його зусиллям і праці.

 

В 1967 році кафедру очолив Половій Юрій Микитович (1926-2000). Юрій Микитович брав участь у Великій Вітчизняній Війні в складі Першої Червонопрапорної бригади Балтійського флоту. Після війни продовжував служити в Таллінні на судах КБФ (вч 10750) і брав участь у роботах з размінуванню Балтійського моря. Має нагороди: медалі Нахімова, За перемогу над Німеччиною, ХХХ років Радянської Армії, ХХ років перемоги над Німеччиною, 250 років Ленінграду.

В 1956 році Юрій Микитович закінчив з відміною Ленінградський державний університет за фахом викладач хімії. Після закінчення університету був залишений на кафедрі як лекційний асистент. В 1959 році він захистив кандидатську дисертацію «Сполуки й властивості полімеризаційних сланцевих мастил». В 1968 році одержав учене звання доцента кафедри хімії.

Наукова діяльності Юрія Микитовича в період завідування стосувалася дослідження властивостей палив, зокрема, механізму вторинних термічних реакцій вуглеводнів. Їм розроблений новий метод інтерпретації механізму повільних реакцій, заснований на принципах термохімічної кінетики, який показав, що ці реакції протікають через два перехідних стани, зумовлених ентропийним і ентальпийним факторами. Для розрахунку термодинамічних властивостей перехідних станів був розроблений новий структурно-груповий метод наближеного обчислення термодинамічних функцій, що був простим і зручним у застосуванні.

                                                                                                           

                              Засідання кафедри проводить Половий Ю.М. Зліва напрво: Ігнатенко Л.С., Гончаренко Л.О., Панкратова Л.М., Акімова К.І., Григоренко  М.Є., Шевченко Н.Д., Половоюий   Ю.М.,  Ов-дієнко Л.І., Соколовська З.М., Біла М.І., Настичук М.О.,  ...,  Демчук  В.П.

Ю.М. Половий підтримував тісний зв’язок з підприємствами суднобудівної промисловості. Під час його роботи на посаді завідувача кафедра виконала багато наукових досліджень, спрямованих на розробку заходів, що сприяли ефективному згорянню важких палив у суднових двигунах. У цих роботах він широко використовував власні теоретичні розробки. Під його керівництвом кафедра провела широкомасштабні дослідження з синтезу й властивостей анти-нагарних і антикорозійних присадок до важкого палива разом з інститутом хімії присадок АН Азербайджанської РСР і підприємствами суднобудівної промисловості. Під його керівництвом підготовлені дві кандидатські дисертації. Юрій Микитович брав активну участь у роботах кафедри по видаленню органіки із глиноземної сировини й розробці нових видів магнітних рідин, в області виборчого переносу та підготовки палив. За період творчої роботи ним опубліковані 90 наукових праць, серед яких статті й монографії в союзних і республіканських збірниках. На пенсію вийшов в 1999 році.

З 1970 року на кафедрі працювала Соловйова Ж.Ф. (1938). В 1962 році вона закінчила Кишинівський державний університет. Після закінчення університету Жанна Федорівна до 1967 року працювала в СПБ «Машпроект» хіміком-технологом. В 1967 році поступила в очну аспірантуру Московського інституту сталі й сплавів і в 1970 році захистила дисертацію за темою «Дослідження хімічного розчинення титану, міді й нержавіючих сталей у розчинах хлористого натрію при підвищених температурах з метою підвищення терміну служби конструкційних матеріалів при роботі в морській воді». З 1978 по 1988 рік вона очолювала кафедру. Основні наукові напрямки роботи: електрохімічна корозія й одержання та властивості магнітних рідин. Має більше 50 наукових праць, серед них 5 авторських свідоцтв, велика кількість методичних розробок.

Одним з аспірантів Полового Ю.Н. була Камінська Євгенія Георгіївна (1941). В 1958 році вона поступила у Воронезький державний університет, який закінчила в 1963 році за фахом учитель хімії. З 1964 по 1968 рік працювала в ОГМет ПТЗ «Зоря» інженером, а з 1968 року – на кафедрі хімії МКІ на посаді інженера НДС. В 1970 - 1974 роках училася в аспірантурі й захистила дисертацію по темі «Піролітичні реакції арилолефінів С9 на алюмосилікатному каталізаторі» (науковий керівник к.х.н. Половий Ю.М.). Їй присвоєний ступінь кандидата хімічних наук, а з 1985 року звання доцента.

Камінська Є.Г. була відповідальним виконавцем багатьох наукових тем. Крім робіт в області хімії палив вона займалася питаннями корозійної стійкості танків для перевезення фосфатної кислоти, розробкою методів вирощування хлорели у виробничих умовах, мембранними технологіями, проблемою зневоднювання червоного шламу Миколаївського глиноземного заводу. Її наукові розробки викладені в багатьох наукових публікаціях. Протягом останніх п’ятнадцяти років вона виконувала основну роль у створенні банку методичної кафедральної літератури. Нею написані кращі методичні посібники й вказівки. Її лекції відрізнялися глибиною знань, логікою й доступністю викладання. Євгенія Георгіївня вийшла на пенсію в 2000 році.

В 1978 році завідуючою лабораторією стає Овдієнко Людмила Іванівна (1936). В 1959 вона закінчила Кримський державний педагогічний інститут. На кафедрі хімії вона працювала з 1963 року на загальнотехнічному факультеті демостраційним лаборантом на лекціях з загальної, неорганічної й органічної хімії, брала активну участь в організації лабораторії органічного синтезу. В 1981 році Людмила Іванівна керувала переїздом кафедри в Головний корпус, обладнанням сучасних лабораторних приміщень й науково-дослідної лабораторії. В 2008 році Людмила Іванівна вийшла на пенсію.

В 1988 році кафедру очолив Матвієнко Владлен Миколайович (1938). В 1958 - 1963 він роках учився в хіміко-технологічному інституті ім. Ф.Э. Дзержинського (м. Дніпропетровськ). Закінчив його з відміною за фахом інженер-технолог. З 1967 по 1970 рік працював ст. науковим співробітником, потім начальником лабораторії НДІ «Емальхіммаш» у Полтаві. В 1968 році захистив дисертацію на тему «Дослідження кристалізаціної здатності титанвмісних стекол і синтез титанокальцієвих емалей» і одержав ступінь кандидата технічних наук. У МКІ Владлен Миколайович працював завідувачем кафедри охорони праці з 1974 року, а у 1988 – 1999 роках – завідувачем кафедри хімії. В 1984 році він одержав учене звання доцента.

Владлен Миколайович проявив себе висококваліфікованим фахівцем, що вміло поєднував педагогічну, методичну, науково-дослідну й суспільну роботу. Основне коло його наукових інтересів становили питання емалювання металів. Під його керівництвом виконано емалювання металевих плиток у дитячому містечку «Казка». Він є автором більше 100 наукових і методичних робіт, серед яких винаходи, наукові статті в республіканських, загальносоюзних і закордон-них збірниках, методичні й навчальні посібники.

Матвієнко брав активну участь у суспільній роботі. Він був членом секції емалей Наукової Ради Держкомітету СРСР з науки й техніки, членом Української Ради НТТ. На пенсію війшов у 2009 році.

Личко Олена Іванівна (1958) працює на кафедрі з 1989 року, спочатку старшим лаборантом, асистентом, а з 2002  старшим викладачем. Вона в 1980 році закінчила Ленінградський технологічний інститут за фахом «Фізика та механіка полімерів». З 1980 по 1989 рік працювала в СПКНБ «Тор» інженером у відділі – проводила аналіз повітря й нормування промислових викидів. Зараз вона активно займається методичною й науковою діяльністю в області хімії полімерів. Нею підготовлений курс лекцій, практичні й лабораторні роботи, методичні розробки дисципліни «Хімія полімерів», посібник «Хімія полімерів». Нею були розроблені методи просушування гранульованого поліуретану, методи просочення синтетичних вітрильних тканин деякими полімерами. Останні роки активно займається хімієй флокулянтів і їх розчинів.

У 1999 –2011 роках завідуючою кафедри хімії була Кельїна Світлана Юріївна (1953). В 1971–1977 роках вона вчилася в Московському інституті тонкої хімічної технології ім. М.В. Ломоносова. Закінчила його за фахом хімік – технолог. В 1977–1982 роках працювала на Миколаївському заводі «Кристал» майстром відділу гальваніки й цинкографії.

Свою трудову діяльність в інституті Світлана Юріївна почала в 1982 році як старший лаборант. В 1988 році поступила в заочну аспірантуру Московського науково-дослідного інституту «Гипроцветметобработка». В 1991 році захистила дисертацію «о,о’-Оксіаміноазосполуки як фотометричні реагенти на кобальт, нікель і цинк» у Вченій раді Одеського фізико-хімічного інституту ім. Богатського (науковий керівник д.х.н., проф. Дєдков Ю.М., Москва). З 1988 року – асистент, з 1995 – доцент кафедри хімії. За період її керівництва відновлена розробка кафедральної методичної літератури українською мовою. Видані 25 методичних розробок – вказівок, посібників з грифом МОНУ, монографій. Кельїна Світлана Юріївна має більше 70 друкованих праць в області аналітичної хімії, у тому числі багато статей в іноземних виданнях. Коло її наукових інтересів – аналіз і очищення різноманітних типів вод, моніторінг навколишнього середовища. У зв’язку з виходом на пенсію в 1999 –2000 роках деяких викладачів. склад кафедри була поповнений новими співробітниками з базовою хімічною освітою.

Невинський Олександр Георгійович (1954) після закінчення Одеського університету працював у ЦНДІТС керівником підрозділу по розробці конструкційнооздоблювальних неметалічних матеріалів. В 2008 році Олександр Георгійович захистив кандидатську дисертацію по темі «Розробка теплоізоляційного вермікулітосилікатного матеріалу підвищеної міцності» у Львівському політехнічному інституті. В 2009 йому присвоєне звання доцента кафедри хімії. Ним видано більше 40 наукових і методичних праць, серед яких статті у вітчизняних і закордонних журналах, авторські свідоцтва, патенти, методичні вказівки й посібники. Зараз він активно розробляє нові навчальні курси хімічних дисциплін та з охорони праці, продовжує наукові дослідження, пов’язані з темою дисертації, займається ліцензуванням нових спеціальностей.

Наталя Валеріївна Кулалаєва закінчила хімфак ОДУ в 1997 році й біофак в 2001 за спеціальностями учитель хімії та біології. У тому ж році поступила в заочну аспірантуру ОДУ (керівник Чеботарьов О.Н.) і в 2010 році захистила дисертацію «Розробка модифікованих коалесцентів нафтопродуктів для захисту водойм від забруднень» в інституті колоїдної хімії ім. Думанського (м. Київ), в 2011 році їй присвоєне звання доцента кафедри хімії. Наталя Валеріївна й має більше 40 наукових праць, нею видані численні методичні розробки й посібники з хімічних дисциплін, охороні праці та безпеки життєдіяльності.

Багато років кафедра успішно готує талановиту молодь міста й області до участі в республіканських і міжнародних олімпіадах школярів і студентів. Особливо багато зусиль поклала в їх підготовку Мащенко Валентина Василівна. Вона разом з Кельїною Світланою Юріївною тісно співпрацює з Миколаївським обласним інститутом післядипломної освіти. На кафедрі були підготовлені призери республіканських і міжнародних олімпіад, які зараз успішно за-кінчили провідні навчальні ВУЗи країни й трудяться на батьківщині та за кордоном.

                                                                                                        

В 2011 році на базі кафедри хімії НУК та Миколаївського муніципального колегіуму була успішно проведена Всеукраїнська олімпіада з хімії. Співробітники кафедри розробили завдання експериментального туру й нестандартне обладнання до них, організували проведення змагань і брали участь в оцінюванні результатів.

Для розробки й створення нестандартного обладнання для експериментального туру на кафедру був запрошений Уразманов Фанис Хапібович. Майстер «золоті руки» не тільки блискуче впорався з усіма проблемами підготовки й проведення олімпіади, але й став необхідною людиною в колективі. Зараз Фанис Хапібович є відповідальним за стан усього приладового технічного забезпечення на кафедрі – комп’ютерів, ноутбуків, спектрофотометрів, рН-метрів, дистиляторів, витяжних установок, терезів тощо.

На кафедрі багато років працювали і працюють Ященко Олена Іванівна (завідуюча лабораторією з 2008 року) і кваліфіковані лаборанти Горбунова Людмила Іванівна, Афанасьєва Тамара Василівна, Ленковець Іван Пилипович, Марков Генадій Павлович. Завдяки їхній праці лабораторії завжди готові до проведення занять

                              

                                                                                                         Лаборанти кафедри: Горбунова Л.І., Ященко О.І., Афанас’єва Т.В. та Овдієнко Л.І.

З 2008 року на кафедрі працює молодий співробітник Цимбал Денис Олегович, спочатку як старший лаборант, а зараз – фахівець і аспірант. В 2013 ним підоготовлена до захисту дисертація «Вивчення окисної здатності фотокаталітичної системи UV-нано-ТіО2–K2Cr2O7. Розробка методики визначення ХСК» (науковий керівник к.х.н. Кельїна С.Ю.).

З 2011 року на кафедрі працює наймолодший співробітник – ст. лабо-рант Ященко Цвітана Романівна. В 2012 році вона закінчила НУК ім. адм. Макарова з дипломом магістра еколога, в 2013 році отримала другу вищу економічну освіту.  Її основним завданням на кафедрі є забезпечення курсів  новими даними з інтернет-ресурсів, розробка презентацій лекцій і лаборато-рних робіт, ведення документації кафедри.
В 1213 році кафедру очолив к.т.н., доцент, член-кореспондент Академії наук суднобудування України, член-кореспондент Міжнародної академії морських наук, технологій та іновацій Літвак Сергій Михайлович, а сама ка-федра хімії була реорганізована в кафедру екологічної хімії.

Сергій Михайлович має три вищих освіти: технічну (1984 рік, Микола-ївський кораблебудівний інститут); економічну (2002 рік, Південнос-лов’янский інститут Київського славістичного університету; юридичну (2003 рік, Одеський національний університет). В 1987 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. В 1995 році став доцентом кафедри екології. В 1999-2001 роках учився в Лондоні по програ-мі екологічного менеджменту. В 2004 році за запрошенням Держдепартаме-нту США пройшов навчання в Кливленді по програмі суспільних зв’язків в екології. В 2007 році за запрошенням Міністерства закордонних справ Ізраї-лю пройшов стажування в Тель-Авіві по програмі «Інновації в екології».  Має більше 100 науково-методичних публікацій, 8 винаходів, був науковим керівником 12 науково-дослідний робіт в області екології. Брав участь у міжнародних конференціях по екології в Німеччині, Швеції, Австрії, Болга-рії, Латвії. В 2006 році одержав премію міжнародного лідера розробки про-грам екологічного менеджменту – фірми «Global To Local».
Сергій Михайлович плідно займається суспільною роботою – він чоти-ри рази обирався депутатом Миколаївської міської ради, кілька разів очо-лював комісію Миколаївської міськради з екології, очолював Миколаївську обласну організацію  Партії Зелених України, Миколаївське обласне відді-лення Української екологічної асоціації «Зелений Світ».
Літвак С.М. нагороджений Грамотою Верховної Ради України «За за-слуги перед українським народом», має подяки Міністра екології й природ-них ресурсів України, нагороджений грамотами глави Миколаївської обл-держадміністрації й Миколаївського міського голови. З 2010 по 2013 роки він очолював Державне управління охорони навколишнього природного се-редовища в Миколаївській області. Член Національної спілки журналістів.

 

В 2013 році колектив кафедри поповнився двома молодими співробіт-никами – Рижковим Олександром Сергійовичем і Рижковим Ростиславом Сергійовичем.
Олександр Сергійович Рижков в  2007 році закінчив наш університет, в 2002–2007 р.р. паралельно з навчанням в університеті працював техніком III категорії в науково-виробни-чому комплексі «Очищення газів» у НУК. В 2010 успішно захистив кандидатську дисертацію по темі «Двигуни й елект-ростанції», автор більш ніж 70  праць. О. Рижков брав участь в програмах співробітництва між НУК та Харбінським науково-дослід-ним інститутом су-днових турбін і котлів.  Він є лауреатом конкурсу «Кращий молодий науко-вець» (2007, 2010), отримав диплом першого ступеня в національному укра-їнському конкурсі «Суднобудування та водний транспорт» (2008); лауреат премії Верховної Ради України для найталановитіших молодих вчених у га-лузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних роз-робок (2008). Член-кореспондент Академії наук суднобудування України.
Зараз  Олександр Сергіович успішно поєднує викладацьку роботу з  ді-яльністю  керівника навчально-наукового центру міжнародного співробітни-цтва НУК.

 

Ростислав Сергійович тільки починає свою трудову діяльність, займа-ється викладацькою роботою й успішно вчиться в аспірантурі.
У 2013 році перед  викладачами  й співробітниками кафедри  були пос-тавлені нові творчі й наукові завдання:      ліцензування нових спеціально-стей, розробка для них       навчальних і робочих програм, розробка лекцій-ного, лабораторного й практичного курсів до них, забезпечення  методич-ними матеріалами. У зв'язку з організацією коледжу  колективу також за-пропоновано взяти участь  в підготовці хімічних і екологічних курсів.
   У 2013 році до складу кафедри входять 14 співробітників: Літвак С.М., Кельїна С.Ю., Мащенко В.В., Личко О.І.,  Невинский О.Г., Кулалаєва Н.В.,  Рижков О.С.,  Рижков Р.С.,  Ященко О.І.,  Горбунова Л.І.,  Афанас’єва Т.В., Ященко Ц.Р.,  Цимбал Д.О., Уразманов Ф.Х.